О чувстве такта
Инок59
Ну так и подмывает на полемику,
Когда на сайтах вижу *безобразие*.
Я отвечаю, *не открыв Америку*,
Терпение, как мост к другому берегу,
Особенно, когда из *грязи в князи*.
Кто кроме БОГА претендент на истину?
Так может, изживём в себе *жлобов*.
Давай присмотримся к себе попристальней,
К чему нападки, злость и ор неистовый,
Когда над миром царствует ЛЮБОВЬ.
Давай учиться слушать собеседника,
Пускай порой *крамольна* его мысль.
*Нормальный спор*, возможен без посредников,
Ведь *твой устав не ждут к чужой обедне*, и
-Согласно чувству такта воздержись.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
