Тихо…дуже тихо…
Зірка в долоню скотилась сльозою…
В серці не чути крику.
Царю Всевишній, іду за Тобою
Через гори, через пустелі
У Світлий Край,
Де Небесна чека оселя,
Де Рай.
Пр-в:
Авва, Отче! Світи!
І в незнані світи
Я бажаю завжди за Тобою іти.
ІІ
Знаю, Боже, знаю,
Ти не залишиш на битій дорозі
Тих, хто зазнав відчаю –
Дотиком тихим висушиш сльози.
Через роки, тисячоліття
Хрест Твій сія –
Оживає душа від світла
Моя.
III
Вірю, Боже, вірю –
Твоя любов – передвісник миру.
Ноги від пилу сірі,
Але по серцю стікає мирро.
Ним окроплю синці збагровілі
І помолюсь…
Пред Престолом Творця у вірі
Схилюсь…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Собачья жизнь - Александр Петропавловский У некоторых к собакам очень отрицательное отношение. А я их люблю. Меня кусали собаки довольно сильно. Но от этого мое отношение к ним не изменилось. Собственная собака, бессознательно, откусила мне фалангу пальца, когда она случайно отравилась и я ей открывал пасть, чтобы влить молоко. Я остался без фаланги, но собаку спас. И был очень рад, что она осталась жива.
