Не падай духом. Не случайно
Ты оказалась в том огне,
В долине скорби и страданья,
С бедой своей наедине.
Господь один всем миром правит
И знает про твою нужду.
Верь, никогда Он не оставит
Тебя в долине той одну.
Ты с Ним пройдёшь все испытанья,
Лишь на Него всегда смотри.
Его огня святое пламя
Тебя очистит изнутри.
Он хочет, чтобы совершенной
Ты стала духом и душой.
О, только будь Ему лишь верной,
Ему доверь свой путь земной.
Знай, испытанье твоей веры
Родит терпенья дивный плод,
Чтоб ты могла, без всякой меры,
Расти в любви из года в год.
И чистым золотом, победно,
Ты выйдешь из того огня.
Исчезнут примеси бесследно,
Сгорит твоё земное “я”.
Не бойся огненного жара:
Познаешь истины в нём суть.
На свете нет прекрасней дара,
Так радуйся ж, хоть труден путь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
